Як живуть люди під контролем найгіршого ЖЕКу Дарницького району? | Дарниця.org

Як живуть люди під контролем найгіршого ЖЕКу Дарницького району?

Нетак давноКМДАвчергове опублікувала квартальний рейтингЖЕКів столиці, які мають найбільше нарікань від тих, кого вони, власне, мають обслуговувати. Від Дарницького району в антирейтинг потрапила ЖЕД-210. Причому, як мінімум, другий раз поспіль (у попередній квартальний рейтинг теж потрапила саме ця дільниця). Дарниця.orgвирішила розібратися, що ж такого роблять, а точніше, не роблять у горезвісній житлово-експлуатаційній дільниці, що потрапляють під гнів своїх клієнтів? Прогулянка зоною обслуговування ЖЕД виявилася захоплюючою. Аж занадто. 

Але спочатку – історія містична. Про те, як ми цю ЖЕД шукали. Думаєте, це було просто? Ну-ну! Ми теж так думали і забили у GoogleЖЕД 210. Отримали адресу Княжий Затон, 13. Відразу поїхали туди. І – перший облом. За цією адресою знаходиться ЖЕК 205, і де знаходяться їхні колеги, там ні слухом, ні духом не знають. Вирішили поритися у пошуковиках глибше. Нарили! Нова Адреса – Анни Ахматової, 13. Враховуючи, що це поруч з Княжим Затоном, нас накрили великі сумніви про достовірність цієї інформації. Нічого не залишалося, як набрати міську довідку 109. І – ще один облом. Такої  ЖЕД немає у довіднику. Спасибі, дівчина на тому кінці дроту, яка видає довідки за 80 копійок, ці гроші відпрацювала – дала уже вкрай розгубленому журналісту телефон Центральної диспетчерської Дарницького району. Якщо й тут не знають… Але нарешті! Дуже ввічливо нам назвали зачаровану адресу – вул. Севастопольська, 1/1. Де той Княжий Затон? Це ж зовсім в іншому кінці району?!

Якщо цю ЖЕД так шукають усі, хто потребує її послуг, то не дивно, що вона хронічно очолює антирейтинг по району. Тож у допомогу мешканцям називаємо ще й телефони (куди тому Gооgle?) містичної  ЖЕД: 5663063, 5671404.

Самі ж ми на радощах скористалися телефонами відразу. І – диво! На дроті – сам начальник! Про антирейтинг він уже знав. І про те, що зам мера Петро Пантелеєв обіцяв безжально звільняти хронічних відстаючих.

«Мене вже питали в районній адміністрації,мовляв, як Вас Пантелеєв ще не звільнив?», – каже Микола Пінчук, начальник ЖЕКа-фантома, а в його голосі – і хвилювання, й обурення.

«А як можу створити всім нормальні умови? – уже трохи заводиться пан Микола. – Ви знаєте, який у мене житловий фонд? 80% його – забудови 49-72 років. Це колишні будинки і м’ясокомбінату, і Рембази. В якому вони стані – здогадуєтесь? А у мене 97 будинків, 9 тисяч рахунків. В інших ЖЕКІв – і 38, і 44. І новобудови. А у мене – старі будинки і літні мешканці. Молоді виїхали у ті ж новобудови. Вони зайняті, працюють, скарги їм ніколи писати, і субсидії їм не потрібні. І свої комунальні проблеми вони самі вирішують. Так що всі оці рейтинги – вони далекі від реального життя, і я до них ставлюся негативно. А хтось говорить, до речі, що штат прибиральників на 50% не укомплектований? Не хочуть люди йти через зарплати. Тим більше, що зараз і прибиральник, і двірник – два в одному».

«І взагалі у мене зараз на прийомі мінімум 95 людей! А я вже цілих 7 хвилин на Вас витратив», – каже пан Микола і кладе слухавку.

Ось так за кілька хвилин Микола Пінчук зробив зріз проблем усього ЖКГ столиці. 

Новобудова тут і справді виглядає дивно…

А що ж самі мешканці? Біля будинку на Севастопольській 1/1, де розміщується ЖЕД – велелюдно. Вчорашні прохачі Пінчука відпочивають на дитячому майданчику – у ЖЕД неприймальний день. 

«Що Ви можете сказати про свій  ЖЕК (ЖЕК людям звичніше ніж ЖЕД – ред.)?», – звертаюсь до молодої (заради справедливості!) пари з маленькою дівчинкою.

«Тільки погане, – відразу випалює Валентина з будинку по Севастопольській 7/13. – Ми два дні сантехніка викликали! Гаряча вода добу текла. Самі купляли, що треба, а тоді нам ще й натякнули про «чайові». Прибирають у будинку раз на місяць».

Літній чоловік біля будинку на Заслонова,13б на питання про роботу ЖЕКу махнув рукою: «Що тут сказать? Світла у під’їздах немає. Сміття, он бачите, не вивозять. Прибирать перестали. Може, раз у місяць, а може й рідше прибирають. А з душників буревієм дашки позбивало, то як дощ, вода йде у під’їзди».

Пані Катерина на лавці біля сусіднього будинку ЖЕК обговорювати не стала: «Як усі, так і в нас. Де зараз ідеально? А люди самі свині. Сміття, недопалки під ноги кидають, а тоді їм усі винні».

Настя, мешканка будинку, де розміщується сам ЖЕК, розвіяла міф про те, що в таких будинках краще, ніж в інших. «У нас гаряча вода нормально тільки перед виборами буває, щось там зі спільним бойлером, і ніяк вони його не відремонтують, – розказує жінка. – А ремонт у під’їзді робили самі–що змогли. Двері самі поставили. Коли у нас у квартирі жеківську трубу прорвало, то не церемонились – їм би стіни довбать, дарма, що у нас плитка дорога щойно покладена. Дякувати, що знайшовся таки спеціаліст, який обережно все це зробив».

Далі жінка киває на вищерблені сходинки з арматурою назовні, через яку ті сходинки стають дуже травмонебезпечні, і показує шрам на нозі від тієї самої арматури.

«А можна хоча б вишню обпиляти, яка лізе людям у вікна. І оці драні джинси зняти з дерева. Вони вже четвертий місяць висять», – обурюється мешканка «елітного» будинку.

«Самі зняти не пробували?», – виривається у мене.

Виявляється, про це думали, але перевіряють, коли ж все-таки ЖЕК виконає свої обов’язки.

У будинку по Севастопольській 7/13 на ЖЕД не ображаються – обурюються! Особливо, мешканці другого поверху. Забігаючи наперед скажу, що це така собі комуналка. Довгий коридор з кімнатами, а кухня, туалет і те, що відвели під душову–спільні. Ви правильно зрозуміли – душової тут не передбачено. Тобто, коли цей будинок будували (у повоєнні роки, з усього видно), миття людей у душі не передбачалося. Як власне, і досі. У «вмивальні» – одні умивальники. 

Але посеред кімнати на підлозі все-таки є один стік. Мешканці кімнат приходять у «вмивальню» зі своїми шлангочками, зачиняються й миються над тим стоком. 

Тільки не мешканці 2 поверху, бо їм цей стік господарники замурували. Люди кажуть, що він заважав суду, який розміщується на першому поверсі. Тепер можуть тільки вмиватися або таскати тазиз водоюу кімнати. Або – ще краще! – йти у підвал, де начебто є душ. Але там на вході так темно і лячно, що пробратися туди не вдалося. Люди дуже просили написати про це, аби той стік таки розмурували!

Це вхід у душ для мешканців 2 поверху. 

А ще в цьому будинку є й інший секрет. У ньому завжди відчинено чорний хід. Тобто парадні двері – з кнопочками і кодами, а з чорного ходу – ласкаво просимо. 

Тому небажаних гостей тут багато. Часта відсутність світла їх покриває. 

…Коли ми покинули будинок із секретами, вже сутеніло, і в повітрі тягло  обгризеними кавунами і динями. Класичний запах недоглянутого міста у баштанний сезон! Його джерелом виявився такий маленький, такий самотній сміттєвий бак, якому так лячно поруч з великим житловим будинком –недоїдки якого йому ніяк не вмістити!

Але пахло, на жаль, не тільки баштаном. Неподалік від ЖЕД є покинутий хлівець, який пристосували під… туалет. Забити вхід у нього не доходять руки ні в ЖЕД, ні у мешканців навколишніх густозаселених будинків. Тому нюхають всім миром. 

Але ж дісталося цьому житловому фонду повоєнних часів хоч трошки від сучасності – одна стіна вже майже як у нового будинку…  Все решта в перспективі. 

Є проблема: 

Comments

Вадим:

И чё? Что то поминалось?...

Додати коментар

Plain text

  • HTML tags не дозволені
  • Адреси веб-сторінок та поштових адрес перетворюються у посилання автоматично.
  • Рядки та абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.