Скільки можна чекати? Чому підприємці марнують свій час | Дарниця.org

Скільки можна чекати? Чому підприємці марнують свій час

Армія підприємців постійно збирається перед відділом реєстрації. Не штурмувати, а чекати. Черги, на щастя, без автоматів, але дуже довгі. Більш як сотня людей на день сподіваються на перемогу здорового глузду. Та бюрократія така ж безсмертна, як і надія.

Питання “Хто останній?” вже не актуальне біля Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців. Тут усі останні… останні герої, що терпляче, а інколи й не дуже, чекають своєї черги.

Підприємці вишиковуються в черги біля органів реєстрації по всій Україні. Вони приходять за довідками, виписками та витягами з Єдиного державного реєстру, оформляти чи закривати підприємницьку діяльність – у кожного свої причини, а перешкода одна. Ми вже писали, як у Дарницькому районі з шостої ранку починають записуватись у списки, але чим спричинений такий ажіотаж?

Здавалося б, постійні зміни в законодавстві змушують людей вистоювати години у коридорах за якимись новими папірцями. Насправді ж, відбувається це скоріше через непоінформованість та відсутність роз’яснювальної роботи серед громадян. Люди, які приходять, інколи навіть не знають, навіщо їм ті довідки і витяги, а просто десь почули, що треба. На сайті Дарницької адміністрації можна знайти лише загальну інформацію, як-от графік роботи та перелік документів, з якими самотужки все одно важко розібратися. А, крім чуток і порад інших підприємців, багатьом ніде дістати інформацію. Щоб отримати роз’яснення від самого реєстратора, потрібно знов таки ж вистояти довжелезну чергу. Та й ті на розмови багато часу не знайдуть, адже під дверима нервують наступні. У Дарницькому районі обов’язки реєстраторів фактично виконують лише четверо людей. І це приблизно на 50 тис. підприємців!

В ідеалі варто було б не лише збільшити штат, а й створити посаду консультанта чи щось на зразок цього. Якби окремий працівник чи навіть кілька консультували підприємців, роз’яснювали їм нововведення, розповідали про реальні вимоги, призначення документів і т. ін., реєстратори встигали б приймати більше людей з уже готовими паперами. Та й менше підприємців приходили б за непотрібними їм документами. А за кожний папірець треба ж заплатити. І тут криється ще одна незручність – в самому приміщенні це зробити не можна, треба бігти до найближчого відділення банку. Оскільки точну вартість довідок, витягів і т. ін. може назвати лише реєстратор під час оформлення. Деякі підприємці заздалегідь проплачують більшу суму, щоб не бігати зайвий раз із квитанціями. Тут уже лік іде не на гривні, а на марно витрачені години.

Важливою проблемою є і незлагодженість роботи пов’язаних структур та невідповідність вимог представників одних органів іншим. Часто траплялися випадки, коли податкова відправляла людей до відділу реєстрації, хоч у тому не було потреби. Як же людям розбиратися з усіма цими незрозумілими процедурами, документами та змінами в законах, коли відповідальні структури не можуть визначитися зі своїми вимогами та налагодити спільну роботу?

Виходить, що страждають як підприємці, так і реєстратори, адже витримувати такий наплив людей теж нелегко.

Перед Новим роком у чергу вишикувалися підприємці, які прагнули змінити коди за довідником Класифікації видів економічної діяльності, тоді як насправді нова КВЕД набула чинності лише 2012-го. Та люди часто кидаються щось робити або в останній момент, або занадто рано, бо ж ніхто нормально не роз’яснює, коли і що треба.

У Солом’янському районі наприкінці грудня відкрили Центр надання адміністративних послуг. І хоч він недовго попрацював, та перспективи має непогані, особливо для підприємців. Адже разом з іншими там надають і послуги реєстрації підприємницької діяльності. В такому центрі є електронна система керування чергою (кожен отримує свій талон з часом прийому та на екрані може відслідковувати просування черги) і довідково-консультативна служба. Такі заклади обіцяють відкрити і в інших районах столиці, але коли такого щастя дочекаються у Дарниці, невідомо.

Поки що реєстраційний відділ працює у приміщенні ЖЕДу. Співробітників там хоч і небагато, та вони змушені ділити кабінети з працівниками відділу реєстрації, що якось не в’яжеться з принципами конфіденційності інформації.

Які там електронні черги! Підприємці вже звикли створювати списки прізвищ, контролювати порядок. Нам розповіли про випадки, коли місця в черзі продавали. Коштувало таке задоволення приблизно 100-150 грн. Ось де проявляється підприємницький хист! Час – це гроші, особливо для ділових людей. Та і нерви теж варто економити, тому подібні “угоди” є цілком можливими. Але було б непогано, щоб не такі умільці з народу вигадували якісь штуки, а чесно і розумно хтось це все вирішував. Хтось, хто має на це повноваження. Бо скоро документи чи печаті під дверима відділу продавати почнуть.

Додати коментар

Plain text

  • HTML tags не дозволені
  • Адреси веб-сторінок та поштових адрес перетворюються у посилання автоматично.
  • Рядки та абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.