Жінка – лідер. Вимоги сучасності чи виклик чоловікам? | Дарниця.org

Жінка – лідер. Вимоги сучасності чи виклик чоловікам?

Навряд чи хтось не погодиться з тим, що на сьогоднішній день, дуже актуальним є питання про те, якою є роль жінки в сучасних реаліях, насамперед в українській політиці. І все частіше намагаючись дати відповідь на це питання, ми натикаємось на безліч перешкод, що стоять на шляху здійснення цієї ролі, а саме – наявності усталених гендерних стереотипів.
Але стереотипи для того і є, щоб їх руйнувати.
Доступ жінок в політику, зокрема в велику, в Україні фактично закрито. Україна, яка твердо заявила про свій європейський вибір, займає передостаннє місце з 58-ми країн-членів ОБСЄ за рівнем політичної участі жінок. Так, якщо жінки в середньому займають 22% місць в парламентах світу, проте, тільки 12,08% місць в українській Верховній Раді належить жінкам! І це в тій країні, де жіноче населення становить 53%.
Обставини змусили наших жінок проявити себе в екстремальних ситуаціях. Згадаємо Майдан, на якому жінки були медиками і кухарями, а водночас із цим потужною психологічною підтримкою. Те ж саме ми спостерігаємо і під час сьогоднішньої війни на сході України. Нас важко вже назвати слабкою статтю і висловлювати думку про те, що роль жінки полягає лише в тому, що б бути берегинею домашнього затишку. А політика – чоловіча справа.
Наші реалії стверджують про інше. Адміністративно-територіальний устрій міста Києва складається з 10 районів, всі очільники – чоловіки, і лише 4 жінки займають посади заступників голови. І це зовсім не говорить про те, що серед жінок немає «достойних» менеджерів/управлінців/господарників. Це є лише підтвердженням того, що чоловіки не готові бачити жінку як рівноправного партнера в творенні державної політики.
Національний Демократичний Інститут за підтримки Національного фонду розвитку демократії (NED), Міністерства міжнародних справ Канади (GAC) та уряду Швеції провів дослідження ставлення до жіночої політичної участі в Україні. Використовуючи  інноваційні методи дослідження громадської думки,  НДІ досліджував вплив статі кандидатів на преференції виборців, ґендерний баланс та квоти у виборних інституціях, роль партій у політичній участі жінок та основні перешкоди, з якими стикаються жінки-кандидатки, коли беруть участь у виборчих перегонах.
Результати досліджень, серед іншого, говорять про те, що більшість респондентів не асоціюють жінок з політичним життям, а також те, що жінки більше, ніж чоловіки, асоціюються з сімейною сферою. У той же час жінки, що займаються політикою, виявляють активну громадсько-соціальну позицію і наголошують на необхідності збільшення гендерної квоти до 50%.
В Україні існує твердження, що жінки мало представленими в українській політиці через те, що виборці надають перевагу чоловікам-кандидатам.  Результати ж дослідження НДІ показало, що однією із ключових перешкод для жінок є стереотипні уявлення лідерів політичних партій, які є посередниками на шляху до влади, а не ґендерні стереотипи виборців.

Цікавим є те, що у травні 2015 року 41% респондентів зазначили, що у парламенті має бути від 41% до 50% жінок. У грудні 2015 року кількість тих, хто так вважає, зросла до 47%.

Більшість респондентів (56%) переконані, що за умови досягнення Україною рівного представництва жінок та чоловіків на виборних посадах, політики приділятимуть більше уваги повсякденним проблемам.

Гендерно-чутлива політика та рівний доступ жінок і чоловіків до ухвалення рішень на державному рівні гарантує більш рівномірне представлення інтересів різних соціальних груп. Досягненню цієї мети слугує такий інструмент залучення жінок у політику, як гендерні квоти. Саме тому, значною перемогою в розумінні важливості ролі жінки в нашому політикумі стало прийняття 30% ґендерної квоти на місцевих виборах у 2015 році. Усі основні політичні партії, які НДІ включило до моніторингу дотримання ґендерних квот, номінували більше жінок, ніж це вимагалось законом. Однак, деякі партії виконали цю вимогу краще, ніж інші, а найбільший прогрес було досягнуто на рівнях нижчих за обласний.

Демократія розвивається знизу і можлива тільки за рівноправної участі чоловіків і жінок у процесах розвитку суспільства. Тому необхідно поступово створювати і зміцнювати позитивний імідж жінки-політика. Особлива роль, на мою думку, покладається на засоби масової інформації та соціальні медіа продукти, що повинні збільшити видимість жінок-лідерок, а також намагатися подолати сексизм у своєму висвітвленні діяльності чоловіків і жінок. Не заперечую, що питання зовнішнього вигляду та вартість сукні жінки у ВР надзвичайно цікаве, але воно зовсім не пов’язане з тим, яку роль виконує жінка-лідер в стінах парламенту, а саме її позиція в подоланні політичної кризи та активна законотворча діяльність.

На сьогоднішній день, як би це не сумно це не звучало, потрібно допомогти політично активній жінці усвідомити, що вона має рівні шанси бути обраною, що вона має можливість розробити стратегію і вести ефективну кампанію, в разі обрання вона буде мати можливість брати участь у прийнятті рішень. Адже саме жінки, не в образу чоловікам, схильні до компромісів, комплексного бачення проблем, врахування перспективи під час прийняття будь-якого рішення, готові об'єднувати зусилля для досягнення важливих соціальних і політичних цілей країни. Якщо більшість жінок зрозуміє необхідність свої участі в суспільно-політичному житті і відбуватиметься підтримка жінок-лідерів, процеси демократизації життя у нашій країні стануть реальнішими, динамічнішими та результативнішими.

Додати коментар

Plain text

  • HTML tags не дозволені
  • Адреси веб-сторінок та поштових адрес перетворюються у посилання автоматично.
  • Рядки та абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не тупий робот ).
Фото Капча
Enter the characters shown in the image.